28 листопада – День пам’ яті жертв голодоморів і політичних репресій в Україні. У 1933 році був в Україні великий голод. Не було тоді ні потопу, ні війни. А була тільки зла воля одних людей проти інших .І ніхто не знав скільки невинного люду лягло в могили – старих, молодих, і дітей. Коли у 1932 році більшовики , які прийшли до влади  розпочали індустріалізацію, на кожну селянську родину було дано план хлібоздачі . За невиконання плану хлібоздачі , позбавляли власного помешкання, худоби , землі ,інвентар. Селяни всіляко чинили опір , ховали хліб на чорний день. Влада знайшла спосіб виконання зернової проблеми – масова колективізація. Погрозами й тортурами домагалися від селян вступу до колгоспу. Сталінська колективізація підвела селян до  «страшної Голгофи» . Уздовж кордону України , де вмирали цілі села , де живі хоронили мертвих , були виставлені війська . Наслідки голодомору – це великі духовні втрати , які цифрами не зміряти . Сьогодні ми запалимо  свічки , та хвилиною мовчання пом’янемо усіх. Не їм це потрібно , а нам.